Людвіг V (ландграф Гессен-Дармштадтський)

Людвіг V (ландграф Гессен-Дармштадтський)
нім. Ludwig V. von Hessen-Darmstadt
Нині на посаді
Народився	24 вересня 1577 Дармштадт
Помер	27 липня 1626(1626-07-27)[1][2] (48 років) або 17 липня 1626(1626-07-17)[3] (48 років) Rheinfels Castled, Занкт-Гоар, Рейн-Гунсрюк, Рейнланд-Пфальц
Похований	Stadtkirche Darmstadtd
Відомий як	правитель
Країна	Німеччина[4]
Батько	Георг I (ландграф Гессен-Дармштадта)
Мати	Магдалена цур Ліппе
У шлюбі з	Магдалена Бранденбурзька
Діти	Анна Елеонора Гессен-Дармштадтська, Георг II (ландграф Гессен-Дармштадтський), Juliana of Hesse-Darmstadtd, John of Hesse-Braubachd, Frederick of Hesse-Darmstadtd, Sophie Agnes von Hessen-Darmstadtd, Людвіґ фон Герніґd, Єлизавета Магдалена Гессен-Дармштадтська і Heinrich von Hessen-Darmstadtd[2]
Релігія	протестантизм
Медіафайли у Вікісховищі

Людвіг V Гессен-Дармштадтський (нім. Ludwig V. von Hessen-Darmstadt; 24 вересня 1577(15770924), Дармштадт — 27 липня 1626, поблизу Рейнфельса) — ландграф Гессен-Дармштадтський. За відданість імператору Священної Римської імперії отримав прізвисько «Вірний».

Людвіг — син ландграфа Георга I Гессен-Дармштадтського і його першої дружини Магдалени цур Ліппе, доньки Бернгарда VIII Ліппського. Після смерті 7 лютого 1596 року батька Людвіг керував у Гессен-Дармштадті разом зі своїми братами Філіппом та Фридрихом. Виплативши братам компенсацію, він незабаром став одноосібним правителем в ландграфстві.

Після смерті бездітного Людвіга IV Гессен-Марбурзького в 1604 році Людвіг успадкував половину Гессен-Марбурга. Ландграф Гессен-Касселя Моріц, який успадкував другу половину Гессен-Марбурга, проводив там кальвіністськю Реформацію, що суперечило заповітом Людвіга IV, і на цій підставі Людвіг V став претендувати на всі землі Гессен-Марбурга. Під час Тридцятилітньої війни це призвело до серйозних сутичок між Людвігом, який, незважаючи на своє протестантське віросповідання підтримував імператора, і Моріцем, який підтримував протестантів. На початку війни Людвігу вдавалося зберігати нейтралітет Гессен-Дармштадта, але після нападу Крістіана Брауншвейзького на Верхній Гессен у 1621 році він відкрито став на бік імператора Фердинанда. За вірність імператор, який переміг у битві поблизу Вімпфена в 1622 році, передав Людвігу всі землі Гессен-Марбурга, владу над якими Людвіг зберіг аж до своєї смерті. Деякий час у 1622 році Людвіг пробув у полоні у протестантів. На Регенсбурзькому сеймі 1623 року він єдиним із реформованих князів голосував за жорсткі заходи проти Євангелічної унії і курфюрста Пфальца Фрідріха. Людвіг помер у 49-річному віці під час облоги фортеці Рейнфельс в обіцяному йому графстві Катценельнбоген.

Коли в 1605 році ландграф Моріц ввів у Марбурзькому університеті кальвінізм, кілька протестантських теологів, що викладали в ньому, переїхали до Гіссена, підтримуючи ландграфа Людвіга. 19 травня 1607 року Людвіг отримав від імператора Рудольфа патент на відкриття в Гіссені університету.

Людвіг V одружився 14 червня 1598 року в Берліні з Магдаленою Бранденбурзькою, донькою курфюрста Йогана Георга. У них народилися:

• Єлизавета Магдалена (1600—1624), одружена з герцогом Людвігом Фрідріхом Вюртемберг-Монбельярським (1586—1631)
• Анна Елеонора (1601—1659), одружена з герцогом Георгом Брауншвейг-Люнебурзьким (1582—1641)
• Марія (1602—1610)
• Софія Агнеса (1604—1664), одружена з пфальцграфом Іоганном Фрідріхом Пфальц-Гільпольтштейнським (1587—1644)
• Георг II (1605—1661), ландграф Гессен-Дармштадтський, одружений з Софією Елеонорою Саксонською (1609—1671)
• Юліана (1606—1659), одружена з Ульріхом II Ост-Фрісландським (1605—1648)
• Амалія (1607—1627)
• Йоганн (1609—1651), ландграф Гессен-Браубагський, одружений з графинею Йоганеттою фон Сайн-Вітгенштейн (1626—1701)
• Генріх (1612—1629)
• Гедвіга (1613—1614)
• Людвіг (1614)
• Фрідріх (1616—1682), кардинал, князь-єпископ Бреславльский

У Людвіга також був позашлюбний син Людвіг фон Гернігк (1600—1667).

2 грудня 1722 року Йоганн Лібкнехт помітив між близько розташованими зорями Алькор і Міцар космічний об'єкт. Сприйнявши його за нову планету, він дав їй назву Планета Людвіга — на честь Людвіга V. Згодом з'ясувалося, що об'єкт є не планетою, а зорею. Ця зоря дістала назву зоря Людвіга.

• Peter Moraw: Kleine Geschichte der Universität Gießen. Gießen 1990, ISBN 3-927835-00-5

• genealogy.euweb.cz [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.]

• п
• о
• р

Ландграфи Гессен-Дармштадта

Георг I (1567—1596) • Людвіг V (1596—1626) • Георг II (1526—1661) • Людвіг VI (1661—1678) • Людвіг VII (1678) • Ернст-Людвіг (1678—1739) • Людвіг VIII (1739—1768) • Людвіг IX (1768—1790) • Людвіг X (1790—1806)