Соната для фортепіано № 7 (Бетховен)
Соната для фортепіано № 7 ре мажор, ор.10 № 3 Л. ван Бетховена написана в 1798 році. Остання з циклу трьох сонат ор.10, присвячених Анні Маргариті фон Браун.
Складається з 4-х частин:
- Presto (D-dur), написана в сонатній формі[1]
- Largo e mesto (d-moll), написана в тричастинній формі[1]
- Menuetto. Allegro (D-dur - G-dur - D-dur), написана в тричастинній формі[1]
- Rondo. Allegro (D-dur), написана в формі рондо[1]
Примітки
- ↑ а б в г Beethoven: Piano Sonata No.7 in D major Analysis. Архів оригіналу за 10 січня 2021.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соната для фортепіано № 7 (Бетховен)
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Соната №7 Л. ван Бетховена у різних виконаннях | |
 | виконує І. Рябов |
| | виконує C. Ріхтер |
- Piano Sonata No. 7: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
- п
- о
- р
Фортепіанні сонати Людвіга ван Бетховена
- № 1 фа мінор, op. 2/1
- № 2 ля мажор, op. 2/2
- № 3 до мажор, op. 2/3
- № 4 мі-бемоль мажор, op. 7
- № 5 до мінор, op. 10/1
- № 6 фа мажор, op. 10/2
- № 7 ре мажор, ор. 10/3
- № 8 до мінор («Патетична»), op. 13
- № 9 мі мажор, op. 14/1
- № 10 соль мажор, op. 14/2
- № 11 сі-бемоль мажор, op. 22
- № 12 ля-бемоль мажор, op. 26
- № 13 мі-бемоль мажор, op. 27/1
- № 14 до-дієз мінор («Місячна»), op. 27/2
- № 15 ре мажор («Пасторальна»), op. 28
- № 16 соль мажор, op. 31/1
- № 17 ре мінор, op. 31/2
- № 18 мі-бемоль мажор, op. 31/3
періоду творчості
- № 19 соль мінор, op. 49/1
- № 20 соль мажор, op. 49/2
- № 21 до мажор, op. 53
- № 22 фа мажор, op. 54
- № 23 фа мінор («Апасіоната»), op. 57
- № 24 фа-дієз мажор, op. 78
- № 25 соль мажор, op. 79
- № 26 мі-бемоль мажор («Прощальна»), op. 81a
- № 27 мі мінор, op. 90
- № 28 ля мажор, op. 101
- № 29 сі-бемоль мажор («Хаммерклавір»), op. 106
- № 30 мі мажор, op. 109
- № 31 ля-бемоль мажор, op. 110
- № 32 до мінор, op. 111
 | AllMusic · International Music Score Library Project · MusicBrainz |
|---|---|
| Нормативний контроль |
