Abierto Mexicano TELCEL
Abierto Mexicano Telcel | |
---|---|
Інформація | |
Засновано | 1993 |
Розташування | Акапулько, Мексика Акапулько Мексика |
Арена | Fairmont Acapulco Princess |
Покриття | Хард |
Сайт | abiertomexicanodetenis.com |
ATP Tour | |
Категорія | ATP World Tour 500 series |
Сітка | 32M/16Q/16D |
Призові | $1,226,500 |
WTA Tour | |
Категорія | International |
Сітка | 32M/32Q/16D |
Призові | $220,000 |
Abierto Mexicano Telcel — професійний тенісний турнір, що проводиться наприкінці лютого в Акапулько (Мексика) на хардових кортах місцевого «Fairmont Acapulco Princess». Чоловічий турнір проводиться з 1993 року, з 2009 року належить до серії ATP 500 з призовим фондом близько 1,6 млн. доларів і має турнірну сітку, розраховану на 32 учасники в одиночному розряді і 16 пар. Жіночий турнір проводиться з 2001 року і належить до міжнародної серії WTA з призовим фондом 250 тисяч доларів США і турнірною сіткою, розрахованою на 32 учасниці в одиночному розряді та 16 пар.
Загальна інформація
- Історія турніру
Відкритий чемпіонат Мексики засновано на початку сезону-1993 в Мехіко: в рамках розширення відрізку календаря основного туру ATP між Відкритим чемпіонатом Австралії та великим турніром у Індіан-Веллсі. В останній момент він заповнив місце, призначене для єдиного ґрунтового призу в цей період. 1997 року, в рамках реформи календаря, мексиканське змагання базової серії перенесено на пізню осінь, ввійшовши в регіональну ґрунтову серію. На цьому місці турніри протрималися лише два сезони і вже 1999 року ATP запропонувала мексиканцям та їхнім латиноамериканським колегам (у той період в серію також входили турніри Chile Open і Claro Open Colombia) перенести свої змагання на лютий, виділивши для одного з них більш престижну категорію ATP International Gold і погодившись навіть на однорічну відсутність кожного з турнірів у календарі. Більш статусну ліцензію, в підсумку, викупили мексиканці, які з року в рік піднімаючи престижність свого змагання, додали до нього і жіночий турнір, викупивши у WTA ліцензію на змагання однієї з базових категорій, яка звільнилася після перенесення на осінь та зміни статусу турніру в Сан-Паулу, паралельно перенісши свій чемпіонат в інший спортивний комплекс - до Акапулько, який більше відповідає новому розміру турніру.
Напередодні сезону-2014 в історії мексиканського чемпіонату відбулася ще одна зміна: скориставшись фінансовими проблемами турнірів у Сан-Хосе і Мемфісі (обидва - США) а також бажанням організаторів у Ріо-де-Жанейро повернути собі головний тур ATP, власники турніру в Акапулько перевели своє змагання на хард, маючи намір посилити склад учасників. Один з американських турнірів, як наслідок, було закрито, а другий - понизив свій статус; бразильці ж заповнили місце мексиканців як елітного ґрунтового змагання в цей період.
- Переможниці та фіналісти
Лідерами чоловічого одиночного турніру за кількістю перемог є Томас Мустер і Давид Феррер, які по чотири рази перемагали на місцевих кортах, при цьому австрієць виграв свої титули ще на турнірі базової серії, а іспанець переміг у чемпіонаті як на ґрунті , так і на харді. Парний турнір у чоловіків більш різноманітний за кількістю переможців і лише Дональдові Джонсону вдавалося виграти місцевий чемпіонат тричі; ще на рахунку восьми теннісистів по два титули. Ще більш різноманітний список переможниць жіночого одиночного турніру: жодна з тенісисток не змогла виграти місцеве змагання понад двічі. Найтитулованішими учасницями жіночих парних турнірів є Марія Хосе Мартінес Санчес і Аранча Парра Сантонха, які по тричі вигравали турнір з різними партнерками.
Фінали
Чоловіки. Одиночний розряд
Рік | Чемпіон | Фіналіст | Рахунок |
---|---|---|---|
1993 | Томас Мустер | Карлос Коста | 6–2, 6–4 |
1994 | Томас Мустер (2) | Роберто Жабалі | 6–3, 6–1 |
1995 | Томас Мустер (3) | Фернандо Мелігені | 7–6(7–4), 7–5 |
1996 | Томас Мустер (4) | Їржі Новак | 7–6(7–3), 6–2 |
1997 | Франсіско Клавет | Хоан Альберт Вілока | 6–4, 7–6(9–7) |
1998 | Їржі Новак | Ксав'є Малісс | 6–3, 6–3 |
1999 | Не проводився | ||
2000 | Хуан Ігнасіо Чела | Маріано Пуерта | 6–4, 7–6(7–4) |
2001 | Густаво Куертен | Гало Бланко | 6–4, 6–2 |
2002 | Карлос Моя | Фернандо Мелігені | 7–6(7–4), 7–6(7–4) |
2003 | Агустін Кальєрі | Маріано Сабалета | 7–5, 3–6, 6–3 |
2004 | Карлос Моя (2) | Фернандо Вердаско | 6–3, 6–0 |
2005 | Рафаель Надаль | Альберт Монтаньєс | 6–1, 6–0 |
2006 | Луїс Орна | Хуан Ігнасіо Чела | 7–6(8–6), 6–4 |
2007 | Хуан Ігнасіо Чела (2) | Карлос Моя | 6–3, 7–6(7–2) |
2008 | Ніколас Альмагро | Давід Налбандян | 6–1, 7–6(7–1) |
2009 | Ніколас Альмагро (2) | Гаель Монфіс | 6–4, 6–4 |
2010 | Давид Феррер | Хуан Карлос Ферреро | 6–3, 3–6, 6–1 |
2011 | Давид Феррер (2) | Ніколас Альмагро | 7–6(7–4), 6–7(2–7), 6–2 |
2012 | Давид Феррер (3) | Фернандо Вердаско | 6–1, 6–2 |
2013 | Рафаель Надаль (2) | Давид Феррер | 6–0, 6–2 |
↓ Покриття змінено з ґрунтового на тверде ↓ | |||
2014 | Григор Димитров | Кевін Андерсон | 7–6(7–1), 3–6, 7–6(7–5) |
2015 | Давид Феррер (4) | Кей Нісікорі | 6–3, 7–5 |
2016 | Домінік Тім | Бернард Томіч | 7–6(8–6), 4–6, 6–3 |
2017 | Сем Кверрі | Рафаель Надаль | 6–3, 7–6(7–3) |
2018 | Хуан Мартін дель Потро | Кевін Андерсон | 6–4, 6–4 |
2019 | Нік Киріос | Александр Зверєв | 6–3, 6–4 |
2020 | Рафаель Надаль (3) | Тейлор Фріц● | 6–3, 6–2 |
2021 | Александр Зверєв | Стефанос Ціціпас | 6–4, 7–6(7–3) |
2022 | Рафаель Надаль (4) | Кемерон Норрі[en] | 6–4, 6–4 |
2023 | Алекс де Мінор | Томмі Пол● | 3–6, 6–4, 6–1 |
2024 | Алекс де Мінор | Каспер Рууд | 6–4, 6–4 |
Жінки. Одиночний розряд
Table no:1
Рік | Чемпіонка | Фіналістка | Рахунок |
---|---|---|---|
2001 | Аманда Кетцер | Олена Дементьєва | 2–6, 6–1, 6–2 |
2002 | Катарина Среботнік | Паола Суарес | 6–7(1), 6–4, 6–2 |
2003 | Аманда Кетцер | Маріана Діас Оліва | 7–5, 6–3 |
2004 | Івета Бенешова | Флавія Пеннетта | 7–6(5), 6–4 |
2005 | Флавія Пеннетта | Людмила Черванова | 3–6, 7–5, 6–3 |
2006 | Анна-Лена Гронефельд | Флавія Пеннетта | 6–1, 4–6, 6–2 |
2007 | Емілі Луа | Флавія Пеннетта | 7–6(0), 6–4 |
2008 | Флавія Пеннетта | Алізе Корне | 6–0, 4–6, 6–1 |
2009 | Вінус Вільямс | Флавія Пеннетта | 6-1, 6-2 |
2010 | Вінус Вільямс | Полона Герцог | 2–6, 6–2, 6–3 |
2011 | Хісела Дулко | Арантча Парра Сантонха | 6–3, 7–6(7–5) |
2012 | Сара Еррані | Флавія Пеннетта | 5–7, 7–6(7–2), 6–0 |
2014 | Домініка Цібулкова | Крістіна Макгейл | 7–6(7–3), 4–6, 6–4 |
2015 | Тімеа Бачинскі | Каролін Гарсія | 6–3, 6–0 |
2016 | Слоун Стівенс | Домініка Цибулькова | 6–4, 4–6, 7–6(7–5) |
2017 | Леся Цуренко | Крістіна Младенович | 6–1, 7–5 |
2018 | Леся Цуренко (2) | Штефані Фегеле | 5–7, 7–6(7–2), 6–2 |
2019 | Ван Яфань | Софія Кенін | 2–6, 6–3, 7–5 |
2020 | Гезер Вотсон | Лейла Анні Фернандес | 6–4, 6–7(8–10), 6–1 |
Парний розряд. Чоловіки
Жінки. Парний розряд
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
|
|
|
Портал «Теніс» Портал «Спорт» |