COBOL
- Медіафайли у Вікісховищі
Кобол (COBOL, COmmon Business Oriented Language) — компільована мова програмування високого рівня, використовується в економічній галузі і для розв'язання бізнес-задач, створена на початку 1960-х років. Синтаксис Коболу дозволяє писати програми, текст яких близький до живої англійської мови, тому до програм на Коболі немає потреби додавати коментарі; тобто вони є самодокументованими. Кобол дозволяє ефективно працювати з великими об'ємами даних, він насичений різноманітними можливостями їхнього пошуку, розподілення та сортування; складність структур даних, які можливо описати засобами Коболу, практично необмежена. На Коболі розробляються великі та дуже великі проєкти, що складаються з мільйонів рядків початкового коду.
Hello world
IDENTIFICATION DIVISION. PROGRAM-ID. HELLO-WORLD. * ENVIRONMENT DIVISION. * DATA DIVISION. * PROCEDURE DIVISION. PARA-1. DISPLAY "Hello, world.". * EXIT PROGRAM. END PROGRAM HELLO-WORLD.
Історія
Головним розробником цієї мови була Ґрейс Гоппер, яка поклала в основу Коболу ідеї мови FLOW-MATIC (у розробці компілятора якої вона брала участь).
- У 1959 році пройшла конференція CODASYL (Conference on Data System Languages) темою якої було створення єдиної мови для реалізації ділових задач. У цьому ж році з'явились перші специфікації мови Кобол.
- У 1962 році був прийнятий перший міжнародний стандарт Кобола.
- Специфікації Коболу приймалися у 1960, 1985, 2002 роках.
На даний час[коли?] мова продовжує використовуватися й розвиватися, до неї додаються нові концепції (наприклад об'єктно-орієнтоване програмування), підтримка нових технологій (XML, SOAP), розробляються нові компілятори.
Спадщина
Програми на COBOL уряди і підприємства використовують повсюдно на різноманітних операційних системах z/OS, VME, Unix, OpenVMS і Windows. 1997-го року Gartner Group звітувала, що 80% підприємств світу використовують програми на COBOL з більш ніж 200 мільярдами рядків написаного коду і ще 5 мільярдів рядків коду пишеться щорічно.[2]
У 2006 і 2012 огляди Computerworld виявили, що більш ніж 60% організацій використовують COBOL (більш ніж C++ і Visual Basic .NET), і що для половини з них, COBOL використовувався для більшості їх внутрішнього програмного забезпечення.[3][4] 36% управлінців сказали, що вони планували міграцію з COBOL і 25% сказали, що вони хотіли б, якби це було дешевше. Хоча, деякі підприємства мігрували свої системи з дорогих мейнфреймів на дешевші, новіші системи, при цьому продовжуючи використовувати COBOL.[3]
Примітки
- ↑ http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue_ics/catalogue_detail_ics.htm?csnumber=51416
- ↑ Kizior, Ronald J.; Carr, Donald; Halpern, Paul. Does COBOL Have a Future? (PDF). The Proceedings of the Information Systems Education Conference 2000. 17 (126). Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2016. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ а б Mitchell, Robert L. (4 October 2006). Cobol: Not Dead Yet. Computerworld. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 April 2014.
- ↑ Cobol brain drain: Survey results. Computerworld. 14 March 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 April 2014.
Посилання
- COBOL resources
- The COBOL center
- COBOL User Groups (COBUG)
Це незавершена стаття про мови програмування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |