HD68351
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 8г 13х 8,87с |
Схилення | +29° 39′ 23,5″ |
Видима величина (V) | 5,62[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0 |
показник кольору U−B | -0,12 |
яскравість B | 5,536±0,003[2] |
показник кольору B−V | -0,073±0,002[2] |
яскравість V | 5,607±0,004[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,04 |
індекс m1 | 0,15 |
індекс c1 | 0,99 |
індекс Hβ | 2,77[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,590[2] |
Мінімальна яскравість | 5,610[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -10,39± 0,81[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 3,74 ± 0,81[2] мас |
Відстань | 872,08 світлових років 267,38 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=33[3]км/сек |
Інші позначення | |
15 Cnc, BD+30 1664 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD68351 |
HD68351 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,6.[1] Вона розташована на відстані близько 872,1 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики
Зоря HD68351 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 33км/сек.[3]
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD68351 має підвищений вміст Si .[1]
Магнітне поле
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 151,8± 393,1 Гаус.[4]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (8h-10h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |