HIST1H2BL

Ідентифікатори

Символи

H2BC13, H2B/c, H2BFC, dJ97D16.4, histone cluster 1, H2bl, histone cluster 1 H2B family member l, H2B clustered histone 13, HIST1H2BL

Зовнішні ІД

OMIM: 602800 MGI: 2448388 HomoloGene: 136771 GeneCards: H2BC13

Онтологія гена
Молекулярна функція	• protein heterodimerization activity • DNA binding
Клітинна компонента	• Нуклеосома • клітинне ядро • хромосома • екзосома • нуклеоплазма • гіалоплазма
Біологічний процес	• nucleosome assembly • Убіквітин-залежний протеоліз
Джерела:Amigo / QuickGO

Шаблон експресії

Більше даних

Ортологи

Види

Людина

Миша

Entrez


8340


319183

Ensembl


ENSG00000185130


ENSMUSG00000069300

UniProt


Q99880


P10853

RefSeq (мРНК)


NM_003519


NM_178198

RefSeq (білок)


NP_003510

NP_835505 NP_001091448 NP_001300809 NP_001104025 NP_001300807
NP_835502 NP_835506 NP_835508

Локус (UCSC)

Хр. 6: 27.81 – 27.81 Mb

Хр. 13: 22.23 – 22.23 Mb

PubMed search

^[1]

^[2]

Вікідані

Див./Ред. для людей

Див./Ред. для мишей

HIST1H2BL (англ. Histone cluster 1 H2B family member l) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 126 амінокислот, а молекулярна маса — 13 952^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MPELAKSAPA	PKKGSKKAVT	KAQKKDGKKR	KRSRKESYSV	YVYKVLKQVH
PDTGISSKAM	GIMNSFVNDI	FERIASEASR	LAHYNKRSTI	TSREIQTAVR
LLLPGELAKH	AVSEGTKAVT	KYTSSK

A: Аланін
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як ацетилювання. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі, хромосомах.

Література

Albig W., Doenecke D. (1997). The human histone gene cluster at the D6S105 locus. Hum. Genet. 101: 284—294. PMID 9439656 DOI:10.1007/s004390050630
Marzluff W.F., Gongidi P., Woods K.R., Jin J., Maltais L.J. (2002). The human and mouse replication-dependent histone genes. Genomics. 80: 487—498. PMID 12408966 DOI:10.1006/geno.2002.6850
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Golebiowski F., Kasprzak K.S. (2005). Inhibition of core histones acetylation by carcinogenic nickel(II). Mol. Cell. Biochem. 279: 133—139. PMID 16283522 DOI:10.1007/s11010-005-8285-1
Bonenfant D., Coulot M., Towbin H., Schindler P., van Oostrum J. (2006). Characterization of histones H2A and H2B variants and their post-translational modifications by mass spectrometry. Mol. Cell. Proteomics. 5: 541—552. PMID 16319397 DOI:10.1074/mcp.M500288-MCP200
Wu L., Zee B.M., Wang Y., Garcia B.A., Dou Y. (2011). The RING finger protein MSL2 in the MOF complex is an E3 ubiquitin ligase for H2B K34 and is involved in crosstalk with H3 K4 and K79 methylation. Mol. Cell. 43: 132—144. PMID 21726816 DOI:10.1016/j.molcel.2011.05.015

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4748 (англ.) . Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 6 вересня 2017.
↑ UniProt, Q99880 (англ.) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.