PEX3

Наявні структури

Пошук ортологів: PDBe RCSB

Список кодів PDB
3AJB, 3MK4

Ідентифікатори

Символи

PEX3, PBD10A, TRG18, peroxisomal biogenesis factor 3, PBD10B

Зовнішні ІД

OMIM: 603164 MGI: 1929646 HomoloGene: 2691 GeneCards: PEX3

Пов'язані генетичні захворювання

Zellweger spectrum disorder, Zellweger syndrome^[1]

Онтологія гена
Молекулярна функція	• protein dimerization activity • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • lipid binding • protein-macromolecule adaptor activity
Клітинна компонента	• integral component of membrane • гіалоплазма • мембрана • peroxisomal membrane • пероксисома • нуклеоплазма • protein-lipid complex • ендоплазматичний ретикулум • integral component of peroxisomal membrane • GO:0009327 protein-containing complex
Біологічний процес	• peroxisome organization • peroxisome membrane biogenesis • protein import into peroxisome membrane • трансмембранний транспорт
Джерела:Amigo / QuickGO

Шаблон експресії

Більше даних

Ортологи

Види

Людина

Миша

Entrez


8504


56535

Ensembl


ENSG00000034693


ENSMUSG00000019809

UniProt


P56589 Q7Z6V3


Q9QXY9

RefSeq (мРНК)


NM_003630


NM_001164195 NM_019961 NM_001347361

RefSeq (білок)


NP_003621


NP_001157667 NP_001334290 NP_064345

Локус (UCSC)

Хр. 6: 143.45 – 143.49 Mb

Хр. 10: 13.4 – 13.43 Mb

PubMed search

^[2]

^[3]

Вікідані

Див./Ред. для людей

Див./Ред. для мишей

PEX3 (англ. Peroxisomal biogenesis factor 3) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.^[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 373 амінокислот, а молекулярна маса — 42 140^[5].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MLRSVWNFLK	RHKKKCIFLG	TVLGGVYILG	KYGQKKIREI	QEREAAEYIA
QARRQYHFES	NQRTCNMTVL	SMLPTLREAL	MQQLNSESLT	ALLKNRPSNK
LEIWEDLKII	SFTRSTVAVY	STCMLVVLLR	VQLNIIGGYI	YLDNAAVGKN
GTTILAPPDV	QQQYLSSIQH	LLGDGLTELI	TVIKQAVQKV	LGSVSLKHSL
SLLDLEQKLK	EIRNLVEQHK	SSSWINKDGS	KPLLCHYMMP	DEETPLAVQA
CGLSPRDITT	IKLLNETRDM	LESPDFSTVL	NTCLNRGFSR	LLDNMAEFFR
PTEQDLQHGN	SMNSLSSVSL	PLAKIIPIVN	GQIHSVCSET	PSHFVQDLLT
MEQVKDFAAN	VYEAFSTPQQ	LEK

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Локалізований у мембрані, пероксисомах.

Література

Kammerer S., Holzinger A., Welsch U., Roscher A.A. (1998). Cloning and characterization of the gene encoding the human peroxisomal assembly protein Pex3p. FEBS Lett. 429: 53—60. PMID 9657383 DOI:10.1016/S0014-5793(98)00557-2
Ghaedi K., Tamura S., Okumoto K., Matsuzono Y., Fujiki Y. (2000). The peroxin pex3p initiates membrane assembly in peroxisome biogenesis. Mol. Biol. Cell. 11: 2085—2102. PMID 10848631 DOI:10.1091/mbc.11.6.2085
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Fransen M., Wylin T., Brees C., Mannaerts G.P., Van Veldhoven P.P. (2001). Human pex19p binds peroxisomal integral membrane proteins at regions distinct from their sorting sequences. Mol. Cell. Biol. 21: 4413—4424. PMID 11390669 DOI:10.1128/MCB.21.13.4413-4424.2001
Fang Y., Morrell J.C., Jones J.M., Gould S.J. (2004). PEX3 functions as a PEX19 docking factor in the import of class I peroxisomal membrane proteins. J. Cell Biol. 164: 863—875. PMID 15007061 DOI:10.1083/jcb.200311131
Muntau A.C., Mayerhofer P.U., Paton B.C., Kammerer S., Roscher A.A. (2000). Defective peroxisome membrane synthesis due to mutations in human PEX3 causes Zellweger syndrome, complementation group G. Am. J. Hum. Genet. 67: 967—975. PMID 10958759 DOI:10.1086/303071

Примітки

↑ Захворювання, генетично пов'язані з PEX3 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8858 (англ.) . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 вересня 2017.
↑ UniProt, P56589 (англ.) . Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 6 вересня 2017.