Per fas et nefas
Per fas et nefas (з лат., дослівно — Усіми дозволеними чи недозволеними засобами) — це латинський вислів, який означає готовність діяти будь-якими засобами, незалежно від їхньої законності чи моральності, для досягнення певної мети або завдання.[1]
Така ситуація виникає, коли один з учасників дискусії постулює якісь тези і наводить декілька аргументів для їх обґрунтування. Під час обговорення один з аргументів відкидається іншою стороною, яка стверджує, що вся аргументація є необґрунтованою, не звертаючись до інших висунутих аргументів.
Цей вираз вживається в різних творах, таких як Ієроніма Стридонського,[2] Тіт Лівія,[3] Дідро, Оноре де Бальзак і Жуль Верн, а також в Артура Шопенгауера[4].
Примітки
Див. також
- п
- о
- р
Ignoratio elenchiХибні висновки
- ad antiquitatemдо традиції
- ad baculumдо сили
- ad crumenamдо гаманця
- ad Hitlerumдо Гітлера
- ad hominemдо людини
- ad ignorantiamдо незнання
- ad lapidemдо абсурдності
- ad lazarumдо бідності
- ad metumдо страху
- ad misericordiamдо милосердя
- ad nauseamдо повторення
- ad novitatemдо новизни
- ad populumдо популярності
- ad temperantiamдо помірності
- ad verecundiamдо авторитету
- ex silentioвід тиші
- A dicto secundum quid ad dictum simpliciterВід часткового до загального
- A dicto simpliciter ad dictum secundum quidВід загального до часткового
- Circulus in probandoКоло в доведені
- Fallacia accidentisХиба випадку
- Ipse dixitСам сказав
- Per fas et nefasПравильно чи неправильно
- Plurium interrogationumБагатьох запитань
- Post hoc ergo propter hocПісля цього, і тому внаслідок цього
- Quaternio terminorumЧетвертий термін
- Tu quoqueТи також
- Жоден справжній шотландець
- Оптова угода
- Опудало
- Отруєння джерела
- Паралогізм
- Прийняття бажаного за дійсне
- Раціоналізація
- Софізм