Rolls-Royce Condor

Rolls-Royce Condor
Condor III у Фонді спадщини Rolls-Royce в Дербі
Тип:	4-тактний, V-подібний, рідинного охолодження
Країна:	Велика Британія
Застосування:
Застосовувався на:	Hawker Horsley
Базова модель:	Rolls-Royce Eagle
Виробництво:
Рік створення:	1918
Виробник:	Rolls-Royce Limited
Роки виробництва:	з 1918-1932
Виготовлено:	327
Маса і габарити
Суха маса:	626 кг
Довжина:	1760 мм
Ширина:	1044 мм
Висота:	1097 мм
Робочі характеристики
Об'єм:	35,03 л
Потужність:	600-750 к.с.
Хід поршня:	190,5 мм
Кількість циліндрів:	12
Діаметр циліндрів:	139,7 мм
Клапани:	ГРМ типу SOHC
Компресор:	немає
Турбонаддув:	немає
Ступінь стиснення:	5,5:1
Питома потужність:	0,96-1,20 к.с./кг

Роллс-Ройс Кондор (англ. Rolls-Royce Condor) — британський поршневий авиаційний двигун, збільшена версія Eagle об’ємом 35,03 л (2137,5 кубіч. дюйми) і потужністю 750 к.с. (559 кВт). Перший запуск двигуна відбувся у 1918 р., всего было випущено 327 од^[1].

Condor I

(1920-21 гг.) 600 к.с. (447 кВт), побудовано 72 од.

Condor II (також позначався Condor IA)

(1921 г.) 650 к.с. (485 кВт); змінено передатне відношення редуктора, збільшено ступінь стиску (до 5,17:1); побудовано 34 од.

Condor III

(1923-1927 г.) 650/675 к.с. (485/503 кВт); ступінь стиску збільшено до 6,5:1; перероблено шатуни; побудовано 196 од.

Condor IIIA

(1925 г.) 650/665 к.с. (485/496 кВт); покращено конструкцію і матеріал корінних підшипників.

Condor IIIB

(1930 г.) 650 к.с. (485 кВт), передатне відношення 0,477:1; змінено конструкцію картеру і колінчастого валу.

Condor IV

(1925 г.) 750 к.с. (559 кВт), безредукторний, змінено компоновку двигуна; побудовано 13 од.

Condor IVA

(1927 г.) 750 к.с. (559 кВт), побудовано 9 од.

Condor V

(1925 г.), варіант Condor IIIA із двоступеневим турбокомпресором; побудовано один екземпляр для наземних випробувань.

Condor VII

безредукторний варіант Condor IIIA, побудовано 2 од.

Condor C.I.

(1932 г.) 480 к.с. (358 кВт); варіант із запалюванням від стиску (дизельний), побудовано два екземпляри, що проходили наземні та льотні випробування.

У 1932 р. за ініціативи Міністерства авіації було здійснено переробку бензинового Condor у дизельний. Роботи провадилися Королівським авіаційним інститутом^[en] у Фарнборо у співпраці з компанією Rolls-Royce Limited. Компоновку, діаметр циліндрів і хід поршнів лишили без змін, однак ступінь стиску збільшили до 12,5:1. Оскільки зростання навантажень вимагало посилення конструкції, маса двигуна виросла до 682 кг. На максимальному режимі (2000 об/хв.) двигун розвивав 500 к.с. (373 кВт), питома потужність при цьому становила 0,73 к.с./кг^[2].

Condor C.I. став другим у Британії двигуном, який витримав 50-годинний тест для громадських дизелів. До нього це вдалося лише значно більшому за габаритами Beardmore Tornado, створеному для дирижабля R-101. Дизельний Condor проходив випробування на літаку Hawker Horsley з метою практичного вивчення роботи дизеля під час польоту.

Avro Aldershot Avro Andover Avro Ava Beardmore Inflexible Blackburn Iris Bristol Berkeley de Havilland DH.27 Derby de Havilland DH.54 Highclere de Havilland DH.14 Okapi Fairey Fremantle Fairey N.4 Handley Page Handcross

Hawker Hornbill Hawker Horsley Rohrbach Ro V Rocco Saunders Valkyrie Short Singapore Vickers Valentia Vickers Vanguard Vickers Vixen Vickers Virginia Westland Yeovil Дирижабль R100

• Lumsden, Alec. British Piston Engines and their Aircraft. Marlborough, Wiltshire: Airlife Publishing, 2003. ISBN 1-85310-294-6.

• Світлина дизельного варіанта Condor на сайті oldengine.org [Архівовано 9 лютого 2007 у Wayback Machine.]