STS-60
STS-60 (59-й політ шатлів, 5-й політ «Діскавері») | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Діскавері OV-103 | ||||
Тип космічного корабля | Спейс-Шатл | ||||
Екіпаж | 6 | ||||
Місце запуску | Кеннеді LC-39A | ||||
Дата запуску | 2 лютого 1994 12:10:00 UTC | ||||
Місце посадки | Кеннеді SLF-39A | ||||
Дата посадки | 11 лютого 1994 19:19:22 UTC | ||||
Тривалість польоту | 8 діб 7 годин 9 хвилин | ||||
Кількість обертів | 130 | ||||
Апогей | 351 км | ||||
Перигей | 348 км | ||||
Орбітальний період | 91,5 | ||||
Нахил орбіти | 56,4 градусів | ||||
Пройдено відстань | 5 535 667 км | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. |
STS-60 — космічний політ шатла «Діскавері» за програмою «Спейс Шаттл». До того ж STS-60 є першим американо-російським космічним польотом і входить до програми «Мир — Шаттл». Основними корисними навантаженнями місії були відокремлюваний супутник WSF і лабораторний модуль «Спейслеб».
Старт шатла за програмою STS-60 повинен був відбутися в листопаді 1993 року, але через перенесення попередньої місії «Дискавері» (через три невдалі спроби старту політ STS-51 розпочався 12 вересня замість 17 липня), політ STS-60 був перенесений на 1994 рік.
Екіпаж
- (НАСА): Чарльз Болден (4) — командир;
- (НАСА): Кеннет Райтлер (2) — пілот;
- (НАСА): Джен Дейвіс (2) — фахівець з програмою польоту — 1;
- (НАСА): Роналд Сега (1) — фахівець з програмою польоту — 2;
- (НАСА): Франклін Чанг-Діаз (англ. Franklin Ramón Chang-Díaz) (4) — фахівець з програмою польоту — 3;
- Федеральне космічне агентство Росії : Сергій Крикальов (3) — фахівець з програмою польоту −4.
16 липня 1992 року на пресконференції в Москві директор НАСА зробив офіційне оголошення, що в польоті STS-60 візьме участь російський космонавт. 29 вересня на засіданні Міжвідомчої комісії як кандидати були відібрані космонавти Сергій Костянтинович Крикальов і Володимир Георгійович Титов, і 1 листопада відправлені на підготовку в Х'юстон (у Космічний центр імені Ліндона Джонсона), до якої приступили вже 5 листопада 1992 року.
Особливості програми польоту
До основних завдань експедиції STS-60, крім кількох наукових експериментів, належали експерименти за міжнародною програмою «ОДЕРАКС», спрямованої на виявлення малорозмірних космічних об'єктів і калібруванню радарів і оптичних засобів з метою відстеження космічного сміття, запуск супутника WCF і роботи з модулем Спейсхеб.
Відокремлюваний супутник (англ. Wake Shield Facility) призначений для вирощування тонких плівок (підкладок) з напівпровідникового матеріалу методом молекулярно — пучкової епітаксії в умовах надзвичайної чистоти довкілля і високоякісного (приблизно в 10 000 разів вище, ніж у земних лабораторіях) вакууму. Апарат був прототипом майбутніх установок з виробництва матеріалів для мікроелектроніки, і оскільки на Землі високий вакуум важкодосяжний, експеримент був спрямований на спробу винести установку у відкритий космос (і отримати сім зразків тонкоплівкової підкладки).[джерело?]
Експедиція STS-60 була другим польотом, де використовувався комерційний лабораторний модуль «Спейсхеб». У лабораторії були розміщені 12 експериментів у галузі біологічних досліджень і мікрогравітації, підготовлені центрами комерційних розробок НАСА.
Емблема
На емблемі STS-60 зображений шаттл «Діскавері» в обрамленні стилізованих прапорів Росії і США, що символізують партнерство двох країн та їх членів екіпажу в першому спільному польоті. У відсіку корисного навантаження видно лабораторний модуль «Спейсхеб», а автономний супутник WSF (на кінці дистанційного маніпулятора) зображений у центрі композиції.
Примітки
|