Stuttgart Open
Stuttgart Open | |
---|---|
Інформація | |
Назва події | Mercedes Cup (1978–2021) BOSS Open (2022–) |
Тур | Тур ATP |
Засновано | 1916 |
Розташування | Штутгарт Німеччина |
Арена | Tennis Club Weissenhof |
Категорія | Тур ATP 250 Тур ATP 500(1990-2001, 2003-2008) |
Покриття | Ґрунт (1916–2014) Трава (2015–) |
Турнірна сітка | 28S/16Q/16D |
Призові | €734,915 (2024) |
Сайт | bossopen.com |
Stuttgart Open у Вікісховищі |
Не плутати з жіночим тенісним турніром у Штутгарті.
Stuttgart Open (також Відкритий чемпіонат Штутгарта з тенісу) — міжнародний чоловічий професійний тенісний турнір, який проводився з 1916 року в Штутгарті, Німеччина. До початку Другої світової війни турнір відбувався під назвою Чемпіонат Штутгарта,[1] пізніше Stuttgart International Championships, Internationales Weissenhof-Turnier.[1]. Спонсором турніру є Mercedes-Benz, переможець отримує автомобіль фірми на додачу до призових.[2]
Фінали
Одиночний розряд
Рік | Чемпіон | Фіналіст | Рахунок |
---|---|---|---|
Інформація 1916–1948 років недоступна | |||
1949 | Werner Breuthner | Otto Fürst | 6–3, 6–3, 4–6, 6–2 |
1950 | Helmut Gulcz | Jan Dostal | 2–6, 6–3, 6–3, 6–1 |
1951 | Otto Fürst | Peter De Vos | 6–3, 6–3 |
1952 | Milan Branović | Жак Тома[en] | 4–6, 10–8, 7–5, ret. |
1953 | Торбен Ульріх | Бенгт Аксельссон[en] | 2–6, 6–3, 6–2, 6–0 |
1954 | Готтфрід фон Крамм | Роберт Бедар[en] | 6–4, 6–8, 6–2 |
1955 | Г'ю Стюарт[en] | Tony Vincent | 6–2, 8–6, 6–4 |
1956 | Джек Аркінстолл[en] | Tony Vincent | 6–2, 8–6, 6–4 |
1957 | Ладіслав Легенштайн | Milan Branović | |
1958 | Ульф Шмідт | Жак Брішан[en] | 6–4, 6–4, 7–9, 6–1 |
1959 | Воррен Вудкок[en] | Торбен Ульріх | 6–3, 6–2, 6–3 |
1960 | Ульф Шмідт (2) | Воррен Вудкок[en] | 6–2, 2–6, 6–4, 1–6, 6–3 |
1961 | Воррен Вудкок[en] (2) | Беррі Філліпс-Мур | 2–6, 5–7, 6–4, 6–2, 7–5 |
1962 | Ульф Шмідт (3) | Ян-Ерік Лундквіст[en] | 6–4, 7–5 |
1963 | Гордон Форбс | Воррен Вудкок[en] | 6–1, 8–6, 6–3 |
1964 | Кліфф Дрісдейл | Кейт Діпраам[en] | 6–1, 6–3 |
1965 | Кліфф Дрісдейл (2) | Вільгельм Бунгерт | 6–0, 6–1, 6–1 |
1966 | Фрю Макміллан | Кейт Діпраам[en] | 6–4, 7–5 |
1967 | Рой Емерсон | Йон Ціріак | 1–6, 6–3, 6–4, 6–2 |
↓ Відкрита ера ↓ | |||
1968[a] | Раманатхан Крішнан | Detlev Nitsche | 6–2, 6–8, 6–4, retired |
1969[a] | Крістіан Кунке | Вільгельм Бунгерт | 2–6, 6–2, 6–0, 6–2 |
1970 | Не проводився | ||
1971[a] | Беррі Філліпс-Мур | Іштван Гуяш | 6–4, 6–3, 6–4 |
1972[a] | Аттіла Корпаш[en] | Zlatko Ivančić | 6–8, 6–2, 6–3, 6–4 |
1973[a] | Гаральд Ельшенбройх | Ганс-Юрген Поманн | 2–6, 6–0, 6–2, 6–4 |
1974[a] | Ганс-Йоахім Плоц | Жак Тамен | 6–1, 2–6, 6–4, 6–4 |
1975[a] | Юрген Фассбендер Дік Крілі | Final interrupted | |
1976[a] | Аттіла Корпаш[en] (2) | Zlatko Ivančić | |
1977[a] | Юрген Фассбендер | Аттіла Корпаш[en] | |
↓ Grand Prix circuit ↓ | |||
1978 | Ульріх Піннер | Кім Ворвік | 6–4, 6–2, 7–6 |
1979 | Томаш Шмід | Ульріх Піннер | 6–4, 6–0, 6–2 |
1980 | Вітас Ґерулайтіс | Войцех Фібак | 6–2, 7–5, 6–2 |
1981 | Б'єрн Борг | Іван Лендл | 1–6, 7–6, 6–2, 6–4 |
1982 | Рамеш Крішнан | Сенді Меєр | 5–7, 6–3, 6–3, 7–6 |
1983 | Хосе Їгерас | Гайнц Ґюнтгардт | 6–1, 6–1, 7–6 |
1984 | Анрі Леконт | Джін Меєр | 7–6(11–9), 6–0, 1–6, 6–1 |
1985 | Іван Лендл | Бред Гілберт | 6–4, 6–0 |
1986 | Мартін Хайте | Юнас Свенссон | 7–5, 6–2 |
1987 | Мілослав Мечирж | Ян Гуннарссон | 6–0, 6–2 |
1988 | Андре Агассі | Андрес Гомес | 6–4, 6–2 |
1989 | Мартін Хайте | Горан Прпич | 6–3, 6–2 |
↓ Тур ATP 500[b] ↓ | |||
1990 | Горан Іванишевич | Гільєрмо Перес Рольдан | 6–7(2–7), 6–1, 6–4, 7–6(7–5) |
1991 | Міхаель Штіх | Альберто Манчіні | 1–6, 7–6(11–9), 6–4, 6–2 |
1992 | Андрій Медведєв | Вейн Феррейра | 6–1, 6–4, 6–7(5–7), 2–6, 6–1 |
1993 | Магнус Густафссон | Міхаель Штіх | 6–3, 6–4, 3–6, 4–6, 6–4 |
1994 | Альберто Берасатегі | Андреа Гауденці | 7–5, 6–3, 7–6(7–5) |
1995 | Томас Мустер | Ян Апелль | 6–2, 6–2 |
1996 | Томас Мустер (2) | Євген Кафельников | 6–2, 6–2, 6–4 |
1997 | Алекс Корретха | Кароль Кучера | 6–2, 7–5 |
1998 | Густаво Куертен | Кароль Кучера | 4–6, 6–2, 6–4 |
1999 | Магнус Норман | Томмі Гаас | 6–7(6–8), 4–6, 7–6(9–7), 6–0, 6–3 |
2000 | Франко Скілларі | Гастон Гаудіо | 6–2, 3–6, 4–6, 6–4, 6–2 |
2001 | Густаво Куертен (2) | Гільєрмо Каньяс | 6–3, 6–2, 6–4 |
↓ Тур ATP 250 ↓ | |||
2002 | Михайло Южний | Гільєрмо Каньяс | 6–3, 3–6, 3–6, 6–4, 6–4 |
↓ Тур ATP 500 ↓ | |||
2003 | Гільєрмо Кор'я | Томмі Робредо | 6–2, 6–2, 6–1 |
2004 | Гільєрмо Каньяс | Гастон Гаудіо | 5–7, 6–2, 6–0, 1–6, 6–3 |
2005 | Рафаель Надаль | Гастон Гаудіо | 6–3, 6–3, 6–4 |
2006 | Давид Феррер | Хосе Акасусо | 6–4, 3–6, 6–7(3–7), 7–5, 6–4 |
2007 | Рафаель Надаль (2) | Стен Вавринка | 6–4, 7–5 |
2008 | Хуан Мартін дель Потро | Рішар Гаске | 6–4, 7–5 |
↓ Тур ATP 250 ↓ | |||
2009 | Жеремі Шарді | Віктор Генеску | 1–6, 6–3, 6–4 |
2010 | Альберт Монтаньєс | Гаель Монфіс | 6–2, 1–2, RET. |
2011 | Хуан Карлос Ферреро | Пабло Андухар | 6–4, 6–0 |
2012 | Янко Типсаревич | Хуан Монако | 6–4, 5–7, 6–3 |
2013 | Фабіо Фоніні | Філіпп Кольшрайбер | 5–7, 6–4, 6–4 |
2014 | Роберто Баутіста Аґут | Лукаш Росол | 6–3, 4–6, 6–2 |
2015[c] | Рафаель Надаль (3) | Віктор Троїцький | 7–6(7–3), 6–3 |
2016 | Домінік Тім | Філіпп Кольшрайбер | 6–7(2–7), 6–4, 6–4 |
2017 | Люка Пуй | Фелісіано Лопес | 4–6, 7–6(7–5), 6–4 |
2018 | Роджер Федерер | Милош Раонич | 6–4, 7–6(7–3) |
2019 | Маттео Берреттіні | Фелікс Оже-Аліассім | 6–4, 7–6(13–11) |
2020 | Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби | ||
2021 | Марин Чилич | Фелікс Оже-Аліассім | 7–6(7–2), 6–3 |
2022 | Маттео Берреттіні (2) | Енді Маррей | 6–4, 5–7, 6–3 |
2023 | Френсіс Тіафо | Ян-Леннард Штруфф[en] | 4–6, 7–6(7–1), 7–6(10–8) |
2024 | Джек Драпер[en] | Маттео Берреттіні | 3–6, 7–6(7–5), 6–4 |
Парний розряд
Примітки
- ↑ а б Tournaments:Championships of Stuttgart - Stuttgart Open. The Tennis Base. Madrid, Spain: Tennismem SAL. Процитовано 21 листопада 2023.
- ↑ BOSS Open, Stuttgart Prize Money 2022. perfect-tennis.com. Процитовано 7 червня 2022.
Посилання
- Офіційний сайт
- турнір на сайті ATP
Шаблон:ATP Stuttgart
|
Координати: 48°47′46″ пн. ш. 9°10′08″ сх. д. / 48.796° пн. ш. 9.169° сх. д. / 48.796; 9.169
|