XXVIII з'їзд КПРС

XXVIII з'їзд КПРС — останній з'їзд КПРС до її скасування у 1991, проводився в 1990, 2-13 липня.

Єдиний після Другої світової війни з'їзд, якому передувала партійна конференція (XIX конференція КПРС, 1988). Вперше обирали ЦК КПРС без кандидатів в члени, тільки з членів.

У зв'язку з внутрішніми розбіжностями з'їзду не вдалося утвердити Програму КПРС.

З'їзд виявив глибоку кризу в партії: хоча консерватори на з'їзді опинилися в меншості, проте прихильники реформ вже не хотіли асоціювати свою політику з КПРС. Прямо на з'їзді Б. М. Єльцин і деякі інші його однодумці вийшли з партії. Не зважаючи на формальну перемогу на з'їзді М. С. Горбачова (зокрема, на вперше введену посаду Заступника генерального секретаря ЦК КПРС був вибраний його прихильник В. А. Івашко), з цієї миті він починає втрачати важелі впливу в партії. Після З'їзду на пленумах ЦК КПРС неодноразово звучала різка критика в його адресу і навіть ставилося питання про його відставку. В той же час, ряд колишніх великих функціонерів КПРС (Е. А. Шеварднадзе, А. Н. Яковлєв) вже в 1991 почали створювати альтернативну партію. Процес перетворення республіканських компартій у фактично незалежні від КПРС партії почався ще раніше, з подій 1989 р. в Литві.

Після закінчення XXVIII з'їзду КПРС I пленум ЦК (13-14 липня 1990) вибрав Політбюро ЦК КПРС, теж вперше без кандидатів в члени. До Політбюро не увійшов жоден з колишніх членів, за винятком Горбачова та Івашко. Членами було вибрано 24 людини, 1926–1945 років народження. 19 з них залишалися членами Політбюро на момент скасування КПРС. Деякі члени ЦК КПРС (А. Гельман, С. Шаталін і ін.) вийшли з партії або були виключені з неї ще до формальної заборони КПРС в серпні 1991 р..

Ряд організацій, що оголосили себе наступниками КПРС, проводили згодом, вже після розпаду СРСР, «XXIX, XXX» і подальші з'їзди партії за своїми версіями, проте ці заходи не були визнані всіма комуністами.

Члени ЦК КПРС

Члени Центральної Контрольної Комісії КПРС


  • п
  • о
  • р
З'їзди РСДРП, РСДРП(б), РКП(б), ВКП(б) та КПРС
РСДРП
I (1898, Мінськ) · II (1903, Брюссель—Лондон) · III (1905, Лондон) · IV (1906, Стокгольм) · V (1907, Лондон)
РСДРП(б)
VI (1917, Петроград)
РКП(б)
VII (1918, Петроград) · VIII (1919, Москва) · IX (1920, Москва) · X (1921, Москва) · XI (1922, Москва) · XII (1923, Москва) · XIII (1924, Москва)
ВКП(б)
XIV (1925, Москва) · XV (1927, Москва) · XVI (1930, Москва) · XVII (1934, Москва) · XVIII (1939, Москва)
КПРС
XIX (1952, Москва) · XX (1956, Москва) · XXI (1959, Москва) · XXII (1961, Москва) · XXIII (1966, Москва) · XXIV (1971, Москва) · XXV (1976, Москва) · XXVI (1981, Москва) · XXVII (1986, Москва) · XXVIII (1990, Москва)